Розробка навчальної програми

Вибір модельної програми навчальним закладом створює перед вчителем проблему розробки власної навчальної програми, адже вчитель в класі буде працювати не за модельною програмою, а за навчальною програмою, розробленою ним на основі модельної. Створення навчальної програми - це «головний біль» для більшості освітян.

Ми вже знаємо, що модельна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст предмета та види навчальної діяльності учнів. Така програма розробляється на основі Державного стандарту базової середньої освіти.

Навчальна програма, якою керується в своїй роботі вчитель - документ, що визначає послідовність досягнення результатів навчання учнів з навчального предмета, опис його змісту та видів навчальної діяльності учнів із зазначенням кількості годин, необхідних на їх провадження. Навчальні програми з усіх предметів затверджуються педагогічною радою закладу освіти.(* В нормативних документах немає виразу "робоча навчальна програм", вона просто "навчальна")

Ключова різниця між модельною і навчальною програмами у тому, що модельна програма не вказує кількість годин, порядок вивчення тем і інструментарій для вчителя.

Розглянемо алгоритм створення власної навчальної програми.

Для цього нам потрібно:

1. модельна програма;

2. підручник;

3. знати кількісь годин, відведених для вивчення курсу в навчальному плані школи.

4. державний стандарт базової загальної середньої освіти.

Укладаючи навчальну програму вчитель має орієнтуватися на кількість годин, визначену навчальним планом закладу освіти.

В модельній програмі зазначено очікувані результати навчання, пропонований зміст навчального предмета та рекомендовані види навчальної діяльності.

В робочій навчальній програмі: зміст навчального матеріалу(тема), діяльність учнів, очікувані результати навчання

Вчителю необхідно конкретизувати:
- порядок вивчення тем (відповідно до обраного підручника);

- погодинний розподіл на вивчення того чи іншого розділу/теми

Найбільш оптимальна структура навчальної програми:

Титульна сторінка

І. Вступ:

- мета та завдання курсу;

- нормативно-правова база, на основі якої укладено програму;

ІІ. Змістовна частина:

- зміст(навчальний план) курсу, очікувані результати навчання та види діяльності учнів;

- календарно-тематичне планування;

ІІІ. Перелік навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу

IV. Cистема оцінювання результатів навчання:

а) критерії оцінювання предметних та особистісних результатів;

б) критерії контролю груп загальних результатів.

V. Література та інформаційні ресурси:

а) для вчителя;

б) для учнів

Вступна частина (пояснювальна записка), У ній визначено основні положення щодо ролі та значення курсу: його мету, завдання, принципи, пріоритети викладання, структуру, шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу.

При формулюванні мети та завдань навчальної програми вчитель повинен скористатися відповідною модельною навчальною програмою курсу інформатики, що відповідає чинном стандарту базової середньої освіти, обрану школою.

При визначенні нормативно-правової бази, використаної для розробки навчальної програми слід керуватися Законом України «Про освіту», Законом України «Про повну загальну середню освіту», Державним стандартом базової середньої загальної освіти, освітньою програмою навчального закладу та відповідною модельною програмою з інформатики.

У змістовній (основній) частині має бути викладено орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст предмета та види навчальної діяльності. Визначення змісту програми може бути реалізоване через використання змістовної компоненти відповідної модельної програми, що містить перелік очікувані результати навчання, пропонований зміст навчального предмета та рекомендовані види навчальної діяльності.

Загальна кількість годин для вивчення курсу в межах класу має відповідати кількості годин навчального плану.

Порядок вивчення тем має відповідати порядку подання навчального матеріалу в обраному підручнику.

Кількість годин для вивчення тієї чи іншої теми/розділу вчитель обирає самостійно відповідно до рівня підготовки учнів, обраних методик та розподілу навчального матеріалу в підручнику.

Компетентнісний потенціал інформатичної освітньої галузі та базові знання зазначені в додатку 13 Держстандарту(не переписуємо!).

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з інформатики зазначені в додатку 14 до Держстандарту(його переписувати до програми не потрібно!) і передбачають, що учень(це прописуємо у Вступі):

- знаходить, аналізує, перетворює, узагальнює, систематизує та подає дані, критично оцінює інформацію для розв’язання життєвих проблем;

- створює інформаційні продукти і програми для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

- усвідомлено використовує інформаційні та комунікаційні технології і цифрові інструменти для доступу до інформації, спілкування та співпраці як творець та (або) споживач, а також самостійно опановує нові технології;

- усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримується етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії.

У цій частині ключовою є деталізація видів діяльності учнів та їх організація їх у систему, яка дозволить максимально ефективно проводити навчання. Обов’язкові результати навчання учнів розкрито в орієнтирах для оцінювання. Державного стандарту і в модельних програмах. Тому саме цей рівень конкретизації обов’язкових результатів навчання має стати основою для впорядкування послідовності досягнень очікуваних результатів навчання, компетентностей, яких набувають учні на певному етапі протягом навчального року, семестру.

Календарне-тематичне планування.

Календарно-тематичне планування вчитель укладає у найбільш прийнятній для нього формі, порядок вивчення тем та розподіл часу на їх вивчення має відповідати прописаним у змісті програми.

В календарно-тематичному плануванні варто передбачити такі ствопчики: № з/п, Тема, Діяльність, Очікувані результати, Програмне забезпечення та інформаційніі ресурси, Дата, Примітки

Оскільки календарно-тематичне планування є складовою частиною навчальною програмою, воно затверджується разом з нею педагогічною радою і не потребує в подальшому погоджень у заступника з НВР.
У повсякденній діяльності вчитель може використовувати спрощене робоче календарне планування (№ з/п, Тема, Дата, Примітка)

---

У прикінцевій частині мають бути прописані використання засобів навчання, форми оцінювання результатів навчання, додаткові компоненти тощо.

Перелік навчально-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу має включати технічне обладнання кабінету інформатики, програмне забезпечення, використовуване при вивченні інформатики, онлайн-засоби.

Система оцінювання результатів навчання має базуватись на положеннях Рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 01 квітня 2022 р за. № 289 та Загальних критеріях оцінювання результатів навчання учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (додаток №2 до наказу №289)

Список літератури та інформаційних ресурсів має містити перелік фахово-методичної та науково-популярної літератури, інтернет-ресурсів та інших джерел, які вчитель використовує під час підготовки до уроку. Інформаційні ресурси для здобувачів освіти мають відображати сучасний рівень розвитку науки, комп’ютерних технологій та враховувати віково-психологічні особливості учнів.

((с)Григорій Громко)